Закарпатська область 

Щорічно проходить у січні, збирає близько 80 виноробів з Виноградівського, Мукачівського, Берегівського, Іршавського та Ужгородського районів, вони представляють відвідувачам свої вина з традиційних для цього краю сортів винограду та вина з різних європейських сортів винограду. Окрім дегустації вин на фестивалі проходить святкова шоу-програма, куштування національних страв Закарпаття, продають мед, віск, домашню ковбасу, сир.

Окрім найкращих сортів білого вина на фестивалі представлені вина інших видів, закарпатські сири, закуски до вина та найкращі закарпатські страви. Під час фестивалю відбувається посвята нових лицарів і фрейлін (придворних дам) до Винного лицарського ордену св. Венцела.

По праву вважається святом гурманів. Все дійство присвячене приготуванню фірмових рецептів унікальних м’ясних страв. Тут можна посмакувати безліччю традиційних страв професіонального приготування: голубцями з м’ясом та капустою; гуляшем; бограчем; копченою та печеною ковбасками; салом; різними копченостями; угорською куркою; перкельтом та багатьма іншими смаколиками свята.

Це гастрономічний фестиваль з різноманітною культурною і розважальною програмою, яка об’єднує українські і закарпатські традиції з сучасними тенденціями. Слово «палачінта» (від угорськ. «palacsinta»), на закарпатському діалекті означає «млинець». Під час святкування можна поласувати не тільки млинцями, які будуть пекти на відкритому повітрі прямо на очах відвідувачів, а й бограчем, ковбасками і шашликами, вином місцевого виробництва. Крім смачненького, заплановані народні гуляння, концерт, конкурси, а також традиційне спалення опудала зимової володарки “Мари”.

Свято весни, яке супроводжується шоу-програмою, дегустацією вареників зі шкварками, цибулею, картоплею, печінкою, вишнями, сливами та іншими начинками, яких є більше сотні. Проведення конкурсу на визначення найсмачніших вареників.

Славиться вмілим поєднанням меду  з вином, готуютьбальзами і глінтвейн. Також на фестивалі можна придбати медовуху, зроблену з меду, води і квіткового пилку. Свято супроводжуватиметься культурно-розважальною програмою, різноманітними атракціями, виступами аматорських колективів міста, разом з якими всі охочі можуть заспівати улюблених закарпатських пісень.

Дивує гостей традиційними гуцульськими стравами, головна з яких — бануш. Це українська гуцульська страва Закарпаття: крута каша з кукурудзяної муки, зварена на вершках або сметані. За традицією, готується виключно чоловіками на відкритому вогні. Її можна порівняти із мамалигою. Всі гості фестивалю, окрім традиційної бринзи і вурди (овечого сиру), матимуть змогу скуштувати страви з картоплі зі шкварками, гурку (кров’янку), домашню ковбасу, кремзлики, вареники по-костилевські, голубці, а також домашні настоянки та наливки, зокрема, “Берлибашський коньяк” – міцний напій, настояний на різних гірських травах.

Свято уже стало доброю традицією, що знайомить гостей краю з цікавим та вишуканим світом вина. Фестиваль покликаний популяризувати туристичний потенціал регіону, сприяти відновленню традицій місцевого виноградарства та виноробства. Також тут можна зустріти вироби народного мистецтва в яких виражено етнічну самобутність району. У програмі святкувань на гостей чекають: конкурси серед кращих винарень регіону; театралізовані шоу; концертна програма; організація виставок. Окрім того, для усіх охочих знайомство з творами народного мистецтва, дегустація кращих національних страв, а також прекрасна душевна атмосфера та цікавий відпочинок.

Проводиться в Косоні з метою заохочення і розвитку зеленого туризму, популяризації народної творчості та ознайомлення з колоритом і самобутністю місцевого населення. Програма фестивалю включає в себе: приготування півнів згідно місцевих  традицій, дегустація страв та місцевих вин, фольклорні виставки, зустріч байкерів, а також насичена програма для дітей.

Унікальний фестиваль-ярмарок черешні. Плоди з садів Ужгородщини та Виноградівщини представлені на строгий суд компетентної комісії, яка повинна вибрати найкращі сорти і види цього літнього фрукта. А на ярмарку всі бажаючі зможуть придбати і випробувати черешню з щедрих закарпатських господарств. Супроводжувати все це дійство будуть виступи музичних колективів області, різні кулінарні змагання і навіть цікаві «майстер-класи» з приготування десертів з черешні.

Супроводжується народними гуляннями і театралізованими дійствами, конкурсом на найсмачніше приготовлену ріплянку. Господині готують ріплянку та додають до неї бринзу, грибочки, обмочку зі сметани чи м’яса – у кожної свій секрет.

Щорічний фестиваль на якому вставляють для огляду та проби розмаїття сиро-молочної продукції, виготовленої традиційними для Березнянщини способами. Охочі можуть споглядати процедуру виготовлення сиру безпосередньо на місці. Також для місцевих жителів та туристів організатори фестивалю влаштовують різноманітні заходи: жартівливі конкурси, екскурсії.

Свято на якому основним елементом є яфина (чорниця), також в місті в проведення фестивалю є пам’ятник (єдиний в Україні), присвячений ягоді. Місцеві мешканці впевнені, що саме в цих місцях знаходяться найбільші в країні гірські чорничні поля, вони їдять яфину, готують з неї алкогольні напої та компоти, лікують нею безліч хвороб. На святі можна досхочу поласувати свіжими ягодами чорниці, а також стравами з них: млинцями, варениками, пирогами, гомбовцями, різноманітними тістечками, варенням.

Це щорічне свято, на якому місцеві мешканці пропонують понад 35 видів голубців, серед них традиційні гуцульські, угорські, румунські, болгарські, м’ясні, пісні, весільні, ліниві, солодкі, а також голубці з бурякового листу та з чебрецем, голубці з квашеної капусти,  з бужениною різаною, з гречкою, з телятиною, перловкою,  крупиками,  рисом, грибами, шкварками,  з торгоньом та чабриком,  смаженою солониною  та цибулею.

Леквар – на угорсько-закарпатському діалекті, означає «повидло», «варення». У селі Геча росте велика кількість сливових садів саме це е і спонукає місцевих жителів організовувати щорічно «сливове свято», підтримувати давньо-угорську традицію сливоваріння. Щоб отримати хороший леквар потрібно 24 години безперервного помішування тому на фестивалі його починають варити з ранку, а закінчують вже пізно ввечері близько опівночі. Але ще протягом дня охочі можуть пробувати цібере – напівготове повидло. Власник найкраще приготованого варення отримує в нагороду 30-літровий казан та приладдя для варки сливового леквару.

Це одне з найбільших і відомих місцевих свят, приурочений повернення вівчарів з полонини і збирає всіх вівчарів регіону. Проводиться в місті Рахів, в декількох місцях Івано-Франківської області, і, звичайно ж, в Закарпатті.  Фестиваль проходить з піснями, танцями, ватра і дуже смачними стравами. На свято приїжджають гуцули та туристи з різних куточків України.

Подія, яка є початком відновлення пивних традицій Закарпаття, заснованих князем Ференцем Ракоці II в 1701 році підписанням грамоти про заснування пивоварні в селі Подгерінг (Підгоряни, район Мукачево) та продовжених графом Шенборном з 1728 року.

Збирає бджолярів та любителів меду не лише із Закарпаття, але й з інших регіонів України.Свято меду щороку влаштовуємо у кінці сезону медозбору. Окрім меду на будь-який смак із різних куточків України, на “Медовому святі” пропонувають різноманітні продукти бджільництва, вулики з бджолиними родинами, форми воскових свічок.

Дає можливість гостям свята побачити процес приготування та відчути смак традиційного угорського гуляша, а також продегустувати кращі вина від місцевих виноробів.

Презентація близько 400 видів молодого вина, дегустації, знайомство з історією виноробства в регіоні.